Як львів'янин воював у громадянській війні в Іспанії

2016-03-29 13:30:23

Львівські шанувальники всесвітньо відомого письменника, нобелівського лауреата Ернеста Хемінгуея мали би знати, що він воював у громадянській війні в Іспанії. Але чи багатьом львів'янам (як фанатам, так і не фанатам згаданого письменника), відомо про їхнього земляка, який також брав участь у цій війні. Пише Євген Гулюк для "Фотографії Строго Лева".

На Новому Львові є один цікавий пам'ятник: людина, котра сидить на камені, одягнена у військовий одяг і тримає блокнот з віршами у руках, підписана як Юрій Великанович.

Цей кам'яний монумент з'явився у Львові в 1982 році і постав з нагоди однієї війни. Війна ця тривала далеко від Львова і жителям міста переважно нічого не говорить й ні з чим не асоціюється, але виявляється дарма. Майже пів століття тому, відносно 1982 року, в Іспанії розпочалась війна між режимом Франко і республіканцями. Першого підтримували Німеччина та Італія, а других Радянський Союз. Останній факт і є тією зачіпкою, яка нас цікавить. В складі армії Союзу воював Юрій Великанович, виходець з-під Львова (села Ільник Турківського району).

Його батько, Дмитро Великанович, був вчителем і послом у Польському сеймі від право-центристського УНДО. У 1944 році, в Казахстані, батька розстріляли. Матір також вчителювала. А сам Юрій відзначився членством у Комуністичній партії Західної України й участю у війні в Іспанії, де й загинув у 1938 році. До комунізму він прийшов ще в молодому віці, під час навчання на філологічному факультеті університету Яна Казимира (сьогодні ЛНУ імені Івана Франка). Тоді ж і вступив до партії.

В той час в Іспанії розпочалась війна. Вже в серпні 1936 року в Мадрид прибуло 37 уродженців Західної України, які працювали шахтарями і металургами у Франції й Бельгії. Потім в тому самому напрямку відбуло ще 180 добровольців з Галичини і Волині. За різними даними, якщо рахувати кількість лише тих, хто воював на стороні противників Франко, то в цій війні брали участь близько тисячі вихідців з Західної України. А були ж і такі, що воювали на боці Франко.

У 1936 році відбуває до Іспанії і Юрій Великанович. З липня 1937 року він воює там у складі роти імені Тараса Шевченка, яка входила до бригади імені Домбровського. Імена Шевченка, Франка і Лесі Українки в нас і сьогодні пхають всюди, куди можна і не можна. Таке саме було і тоді. Так Шевченка привезли до Іспанії. Сам Великанович писав про це наступним чином: "Українці, пов'язуючи сучасне з героїчною боротьбою минулої доби, створили компанію імені Тараса Шевченка…В'язень царських казематів, засланець диких степів, переслідуваний і зненавиджений властями поет піднімається на широких полях Іспанії".

Паралельно з безпосередньо військовою діяльністю, Великанович займався в Іспанії також і близькою та рідною йому журналістикою. У пресі інтернаціональних з'єднань, виходили його матеріали польською, іспанською та українською мовами про особу Шевченка та повсякденні будні роти ("Тарас Шевченко", "Українці в інтернаціональних бригадах", "Тарас Шевченко на Арагонському фронті"). Також Великанович редагував україномовну газету "Боротьба", де друкували поезію Тараса Шевченка і дослідження про Кобзаря. Очевидно, така діяльність дала Великановичу підставу для наступного запису: "перша кампанія імені Тараса Шевченка з честю виконує його "Заповіт" у боротьбі за свободу і культуру".

Закінчилось все 4 вересня 1938 року, в бою на річці Ебро. Того дня Юрія Великановича було смертельно поранено. У 1982 році йому встановили пам'ятник у Львові, автором якого була Теодозії Бриж. Також на його честь назвали одну з вулиць міста (зараз вул. Мишуги). Зі здобуттям незалежності, вулицю перейменували, а з пам'ятником розпочалась справжня війна. Характерні написи на камені та анонімне намагання відпиляти голову кам'яному Великановичу говорять про те, що йому в місті не всі раді і за свого не приймають.



Источник: Gazeta.ua
Поделиться: Facebook share Twitter share Google share